Податковий компроміс: які і для кого?

Із з 17 січня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" від 25.12.2014 р. № 63-VIII

Так, у платників податків з'явилась можливість скористатись податковим компромісом, що полягає в добровільній сплаті 5 % недоплати ПДВ та/або податку на прибуток за періоди до 1 квітня 2014 р., а також "пробаченні" решти 95 % зі звільненням від будь-яких видів відповідальності.

У чому полягає податковий компроміс?


Податковий компроміс полягає у звільненні від юридичної відповідальності платників податків та їхніх посадових осіб за заниження податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строку давності 1095 днів.

Щоб отримати можливість податкового компромісу, платник податку повинен просто подати уточнюючий розрахунок, у якому відобразити завищення витрат та/або податкового кредиту з ПДВ. А визначивши суму недоплати податків, яка виникла з цієї причини, – сплатити до бюджету всього-навсього 5 % від неї. Решта 95 % недоплати у разі досягнення компромісу автоматично вважаються погашеними. Така "прощена" сума навіть не вважається доходом платника – щодо цього є спеціальне застереження в Законі про податковий компроміс.

Важливо, що платник та його посадові особи звільняються від усіх видів відповідальності (фінансової, адміністративної та кримінальної), а перевірки за уточненими операціями у подальшому не проводяться (але тільки за такими операціями – інші перевіряти податківцям ніхто не забороняє).

Також слід зазначити, що уточнення платником податкових зобов'язань не впливає на розмір податкових зобов'язань його контрагентів.

Звичайно, на перший погляд все дуже просто. Але якщо вчитатися в текст прийнятого Закону про податковий компроміс, то відкриваються деякі важливі нюанси.

Яких податкових зобов'язань стосується компроміс?

Податковий компроміс стосується недоплати лише з двох податків: податку на додану вартість та податку на прибуток. Це і зрозуміло, адже саме за ними зобов'язання оптимізували за допомогою "майданчиків".

На терміни виникнення недоплати слід звернути особливу увагу. У п. 1 нового підр. 92 р. ХХ ПКУйдеться про податкові зобов'язання за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 р. з урахуванням строків давності, встановлених ст. 120 ПКУ, тобто 1095 днів. І нічого не сказано про те, як саме враховувати ці строки.

Можливо, у когось виникне спокуса, просто "відмотавши" 1095 днів назад від вищезазначеної дати, вирішити, що йдеться про проміжок із 2 квітня 2011-го по 31 березня 2014 року включно. Однак нагадаємо, що п. 102.1 ПКУ надає право податковому органу самостійно визначати податкові зобов'язання не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного терміну подання податкової декларації*.

* Втім, є підстави, за яких зазначений строк у 1095 днів не застосовується. Зокрема, це відбувається у разі, якщо посадових осіб платника податків засуджено за ухилення від сплати податкового зобов'язання, якого стосується перевірка (пп. 102.2.2 ПКУ). Але цей крайній випадок просто випадає зі сфери застосування податкового компромісу – виходячи зі змін, внесених до КПК, припинення кримінального процесу на підставі досягнення податкового компромісу можливе тільки до ухвалення рішення судом.

У такому разі що може змусити платників подавати в 2015 році уточнюючий розрахунок за податкові періоди 2011 року, якщо навіть самі податківці вже не мають права їх перевіряти? Відтак, фактично зараз може йтися про уточнення зобов'язань за податкові періоди, хіба що починаючи з 2012 року. Вирішальним тут буде те, чи минули на момент подання уточнюючого розрахунку 1095 днів після закінчення граничного терміну подання податкової декларації за період, що уточнюється.

У процедурі податкового компромісу зараз може йтися про уточнення зобов'язань за податкові періоди, починаючи з 2012 року, за якими не минув строк давності 1095 днів.

Крім тих недоплат, за якими платник сам усвідомлює, що "грішний", і не бажав би, щоб вони розкрилися під час перевірки з відповідними донарахуваннями та санкціями, Закон про податковий компроміс передбачає додатково три категорії податкових зобов'язань, за якими можливе досягнення податкового компромісу (п. 7 підр. 92 р. ХХ ПКУ):

· неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток та/або ПДВ, визначені в податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких відбувається процедура судового та/або адміністративного оскарження;

· платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджено;

· у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням податкового органу розпочато документальну перевірку або складено акт за результатами перевірки.

Тобто незалежно від того, на якій стадії перебуває ваше спілкування з податківцями – тільки відбувається документальна перевірка, вже складено акт, отримано податкове повідомлення-рішення, і навіть якщо воно вже оскаржується – ви маєте право уточнити такі податкові зобов'язання в межах процедури податкового компромісу.

А от що не враховується для цілей податкового компромісу, то це вже проведені коригування витрат та податкового кредиту через уточнюючі розрахунки, які одночасно відповідають трьом критеріям:

1) подані в порядку, встановленому ст. 50 ПКУ (там саме і йдеться про "звичайні" уточнюючі розрахунки, які не слід плутати з "компромісними");

2) уточнюють показники податкових декларацій за звітні періоди, що передували 1 квітня 2014 року;

3) за результатами подання таких уточнюючих розрахунків було зменшено податкове зобов'язання.

У платника за результатами застосування податкового компромісу не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання.

Процедура податкового компромісу

Загалом на досягнення податкового компромісу відводиться трохи більше за 5 місяців. Процедура містить нижченаведені етапи.

1. На подання уточнюючого розрахунку надано 90 календарних днів від дня набрання чинності Законом про податковий компроміс (п. 12 підр. 92 р. ХХ ПКУ).

Спеціальну форму уточнюючого розрахунку для цілей податкового компромісу повинен затвердити Мінфін. А доти Закон про податковий компроміс дозволяє подавати уточнюючий розрахунок за чинною на момент подання формою як окремий документ, з поясненням мотивів його подання для застосування податкового компромісу та з переліком операцій, щодо яких здійснюється уточнення показників податкової декларації.

2. Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше ніж 70 календарних днів від дня подання уточнюючого розрахунку (п. 3 підр. 92 р. ХХ ПКУ).

3. Протягом 10 робочих днів від дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку,контролюючий орган приймає рішення щодо необхідності проведення документальноїпозапланової перевірки, про що повідомляє платника за процедурою, прописаною в ст. 42 ПКУ. Перевірка повинна стосуватися тільки операцій, щодо яких розпочато процедуру податкового компромісу (абз. 4 п. 3 підр. 92 р. ХХ ПКУ).

3.1. Якщо податківці повідомили платнику про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, то сума задекларованих зобов'язань вважається узгодженою.

3.2. Якщо перевірка все-таки проводиться, то її результатом може бути один із двох варіантів:

– виявлено порушення – складається повідомлення-рішення. Платник має право розпочати процедуру адміністративного та/або судового оскарження – у такому разі податковий компроміс не застосовується;

– не виявлено порушень – складається довідка, яка підтверджує правомірність визначення сум в уточнюючому розрахунку.

4. Платник сплачує податкові зобов'язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, протягом 10 календарних днів із дня, наступного за днем узгодження. День узгодження – це день отримання документа: повідомлення про відсутність необхідності проведення документальної перевірки; довідки, яка підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку; податкового-повідомлення рішення, прийнятого за результатами перевірки

5. Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгодженого зобов'язання.

Звільнення від відповідальності

Положення, які стосуються звільнення від відповідальності платника податків, що досяг податкового компромісу, прописані не тільки в новому підр. 92 р. ХХ ПКУ. Прислухавшись до численних зауважень, автори Закону про податковий компроміс внесли зміни до кодексів, які регламентують притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Платник, що досяг податкового компромісу, звільняється від відповідальності за ст. 212 КК та ст. 1631 КпАП.

Статтю 212 КК доповнили частиною п'ятою, згідно з якою діяння не вважаються навмисним ухиленням від сплати податків, якщо платник досяг податкового компромісу щодо відповідних операцій.

Ст. 1631 КпАП доповнили частиною третьою, згідно з якою ті самі дії не вважаються порушенням установленого порядку ведення податкового обліку.

У п. 112 КАС тепер сказано, що досягнення податкового компромісу є підставою для примирення сторін на будь-якій стадії адміністративного процесу.

А згідно з доповненнями до ст. 284 КПК кримінальне провадження за ст. 212 КК закривається у разі досягнення податкового компромісу.

І все начебто гаразд. Але в процедурі досягнення податкового компромісу непокоять два моменти:

1. Не визначено чітких підстав для проведення перевірки, що дає можливість контролерам спробувати вичавити із платників більше, аніж те, що вони задекларують самі.

2. У разі незгоди платника та оскарження податкового повідомлення-рішення податковий компроміс не застосовується. А це означає, що платник не звільняється не тільки від донарахувань у повному обсязі, але й від санкцій. І це надає контролерам додатковий козир до попереднього пункту.
ВАЖЛИВІ НОВИНИ
Опубліковано 16 May 2017
Санкції передбачають блокування доступу до сервісів 1С. Читати далі...
Опубліковано 22 December 2016
Підприємцям, що "заморозили" свою діяльність доведеться поділитись коштами з державою. Читати далі...
Опубліковано 22 November 2016
До уваги представників громадських організацій. Читати далі...